Серіалу Не родись красивою виповнилося 10 років чим зараз займаються актори
5 вересня 2005 року в ефір вийшла перша серія проекту про поганулі Каті Пушкарьової, закоханої в свого красеня-боса. 200 серій глядачі чекали перетворення головної героїні. Серіал став хітом, а актори – народними улюбленцями. Woman’s Day з’ясував, як склалася їхня доля після закінчення зйомок.
Текст: Ліка Брагіна, Катерина Салтикова • 2 вересня 2015
Неллі Уварова (Катя Пушкарьова)
– З виходу перших серій почався шалений ажіотаж, нас стали рвати на частини і шанувальники, і журналісти. Мою реальну зовнішність, без брекетів і очок, насправді спочатку ніхто не ховав, цього не було прописано в контракті. Але коли рейтинги стали зашкалювати, продюсери на цьому тлі включили фантазію. По-перше, щоб мене завчасно не розібрали «на запчастини», ну і щоб інтригу підтримувати, звичайно. І поступово, абсолютно без моєї участі, все це стало набувати гіпермасштаби.
Самою було смішно, коли з’являлися якісь викривальні статті, вишукувалися мої дитячі фотографії. Всі факти про моє життя відкриті, все знали, що я працюю в театрі РАМТ і могли прийти подивитися на Неллі Уварову живцем, шанувальники чекали мене біля службового входу. Я жила своїм звичайним життям, хоча маскуватися, звичайно, доводилося. Але не через контракт, а від занадто пильної уваги оточуючих і якогось навіть масового божевілля. Тоді у мене ще не було машини, їздила на метро і елементарно не могла вийти на потрібній мені станції, дійти до будинку, тому що по дорозі люди обіймали, цілували, плакали від щастя. Я з кожним розмовляла, відповідала на питання, поки доїжджала до місця призначення, дізнавалася історію життя як мінімум семи-восьми сімей, отримувала пропозицію стати хрещеною десятка дітей. І це було дуже енергозатратно, тому що кожному віддавала частинку себе. У квартири, де ми жили з чоловіком, шанувальники стояли під дверима, намагалися заглядати у вікна, кидали каміння, розписали машину, коли вона з’явилася. Так що маскуватися початку виключно для того, щоб можна було вчасно дістатися від будинку до театру.
А конспірація з весіллям (під час зйомок актриса вийшла заміж за режисера Сергія Пікалова. – Прим. Woman’s Day), це була вже моя прохання. Не хотілося, щоб наші фотографії опинилися на сторінках газет і журналів, а продюсерам це було просто невигідно. Так що тут наші інтереси збіглися. Нам дуже допомогло замести сліди те, що заяву ми подали в одному загсі, а розписувалися в іншому. Їдучи з дому, перекривали дорогу, щоб відсікти переслідували машини, швиденько забігли, поставили підписи, ніяких урочистих церемоній. Зараз дуже смішно все це згадувати.
У мене та стадія, коли всі труднощі потихеньку стираються з пам’яті, втома того періоду перекрита новими етапними моментами, якщо і згадуєш: «А скільки ж ми ночей не спали, як же ми там вбивали!», То тільки з якоїсь романтичної підгрунтям. На зйомках всього одна акторська кімната на величезну кількість акторів. Просто диво якесь, що в одному місці зібралися люди, здатні один одного чути, відчувати, допомагати, підтримувати, коли траплялося, що комусь було погано, тиша в кімнаті стояла ідеальна. Як всередині сім’ї, у нас були внутрішні правила, які не обговорювалися. Продовжую підтримувати відносини з багатьма. З Петром Красиловим ми були знайомі ще до серіалу, оскільки разом прийшли працювати в РАМТ і продовжуємо дружити досі. На зв’язку я і з Олею Ломоносовой, і з Грицем Антипенко, і з Юлею Такшиної, ми завжди на телефоні, свята, дні народження, ходимо один до одного на спектаклі. Але найбільш тісно крізь роки по життю йдемо з Вітею Добронравовим і Машею Машковою, наші дітки дружать.
