Мінімальна мозкова дисфункція у дітей – як впливає ММД на розвиток малюка
- Діагноз ММД у дитини – що це?
- Поняття мінімальної мозкової дисфункції
- Мінімальні мозкові дисфункції ММД – види
- ММД – причини у дітей
- ММД у дітей – симптоми
- Діагностика ММД у дітей
- ММД у дітей – лікування
- Рекомендації батькам дітей з ММД
- Лікування ММД у дітей – препарати
- Розвиток дітей з ММД
- ММД у дітей – прогнози
Темпи індивідуального розвитку у дітей одного віку можуть відрізнятися. Однак існує ряд норм, згідно з якими дитина до певного віку повинен володіти рядом навичок і умінь. Їх відсутність може вказувати на відставання в розвитку. У таких випадках потрібне обстеження і встановлення причини порушення, серед яких – мінімальна мозкова дисфункція.
Діагноз ММД у дитини – що це?
Мами, вивчаючи висновок, зроблений невропатологом, задаються питанням, що таке ММД у дітей, страшно це і з чим пов’язано. Даною абревіатурою прийнято позначати мінімальну мозкову дисфункцію. Іноді у висновку спеціаліста можна побачити синонімічні діагнози – енцефалопатія, гіперкінетичний хронічний мозковий синдром. Дане патологічний стан виникає при збої регуляції центральної нервової системи і проявляється відхиленнями в поведінці, емоційній сфері, сприйнятті. Вперше патологія була описана в 1966 році.
На сьогоднішній день ММД – одна з поширених патологій, які зачіпають нервову систему і психіку. Зустрічається у 5% дітей початкових класів і близько 22% хлопців дошкільного віку. Практично у половини дітей з подібним діагнозом клінічні прояви самостійно зникають. При відсутності спостереження, лікарської корекції існує ризик затримки психічного розвитку.
Поняття мінімальної мозкової дисфункції
Синдром мінімальної мозкової дисфункції – сукупність симптомів, що включають комплекс порушень психоемоційної сфери, що виникають на тлі недостатності центральної нервової системи. У дитинстві розлад проявляється мінімальними неврологічними симптомами, тому може і не помічатися батьками. Однак у міру дорослішання, соціалізації діти з подібним порушенням стикаються з рядом проблем. У хлопців з ММД спостерігатися такі симптоми порушення:
- неуважність уваги;
- порушення пам’яті;
- гіперактивність;
- нездатність відтворити досліджуваний навчальний матеріал;
- соціальна дезадаптація.
Мінімальні мозкові дисфункції ММД – види
У більшості випадків мінімальна мозкова дисфункція у дітей розцінюється як результат пошкодження окремих ділянок кори головного мозку. Розвиватися патологія може і на тлі аномалій розвитку ЦНС. Поява симптомів ММД в дошкільному віці найчастіше має зв’язок з соціальною занедбаністю. Безпосередньо від моменту виникнення перших ознак мінімальної мозкової дисфункції розрізняють наступні види патології:
- антенатальна – розвивається на етапі зародження життя, пов’язана зі спадковим фактором.
- інтранатальна – викликана порушенням внутрішньоутробного розвитку немовляти.
- Постнатальная – виникає посла народження дитини.
ММД – причини у дітей
МДД у дітей раннього віку найчастіше пов’язана з особливостями процесу гестації та пологів. Під час проходження по родових шляхах немовля відчуває великі навантаження на свій організм. Неправильне ведення пологів, помилки в наданні родового допомоги нерідко призводять до виникнення родових травм. Навіть легкі ушкодження шийного відділу хребта в подальшому можуть відбитися на роботі головного мозку. Синдром мінімальної мозкової дисфункції у дітей частіше виникає, якщо мали місце такі порушення:
- гіпоксія плода;
- асфіксія;
- перинатальна енцефалопатія.
Розвиток ММД у дітей дошкільного та шкільного віку обумовлено порушенням соціалізації. Це і пояснює факт, коли перші ознаки дисфункції стають помітні на етапі соціалізації особистості – при вступі до школи, в старших групах дитячого саду. Через постійне конфлікту з оточуючими дітьми малюки з ММД часто замикаються в собі, неохоче йдуть на контакт з однолітками.
ММД у дітей – симптоми
Клінічна картина ММД може змінюватися з часом і повністю залежить від віку дитини, етапу його розвитку. Так, для дітей з мінімальною мозковою дисфункцією характерні неврологічні симптоми. У малюків першого року життя подібне порушення проявляється у вигляді тонусу скелетних м’язів:
- стійкі міоклонічні скорочення;
- тремор;
- гіперкінезія.
Дані симптоми у немовлят виникають спонтанно і не впливають на усвідомлену моторну діяльність. Лікарі вказують на відсутність зв’язку симптоматики з емоційним фоном малюка. Лише в окремих випадках може спостерігатися посилення симптоматики при плачі. Для немовлят з ММД характерні:
- порушення сну;
- зниження апетиту;
- затримка психічного розвитку.
До 1 року у дітей з’являється порушення предметно-маніпулятивних рухів. Дитина не завжди здатний правильно захопити іграшку, відзначаються порушення дрібної моторики, легка дискоординація рухів. Підвищена збудливість органів шлунково-кишкового тракту призводить до чергування діареї та запорів, виникнення відрижки і блювоти. З 1 до 3 років мінімальна мозкова дисфункція проявляється у вигляді:
- підвищеної збудливості;
- моторної активності;
- зниження або втрати апетиту;
- порушень сну: повільного засипання, раннього пробудження;
- повільного набору ваги;
- запізнілого розвитку мови.
Ближче до 3 років відзначається поява наступного роду симптомів:
- надмірна втомлюваність;
- імпульсивність;
- незграбність;
- відсутність концентрації уваги;
- непереносимість яскравого світла, сильного шуму.
Однак в більшості випадків батьки вперше звертають увагу на порушення в проміжку 4-6 років, коли малюк потрапляє в колектив. У цьому віці мінімальна мозкова дисфункція у дітей, симптоми порушення проявляються як:
- гіперактивність;
- зниження пам’яті;
- труднощі в освоєнні навчальної програми;
- неможливість повноцінно оволодіти навичками письма, читання;
- проблеми з математичними розрахунками;
- егоїзм;
- прагнення до усамітнення;
- схильність до конфліктів;
- відмова від даних обіцянок.
Діагностика ММД у дітей
Щоб поставити ММД, діагноз, у дитини проводять збір анамнестичних даних. Одержуваний анамнез допомагає лікарям виявити можливі причини розвитку патології, симптоматику порушення. При огляді грудних дітей увага приділяється перевірці рефлексів, з симетричності. У шкільному віці головну роль у визначенні хвороби відіграє психодіагностика. З цією метою використовують:
- тест Векслера;
- систему Гордона;
- Лурія-90.
Для оцінки загального стану дитини і оцінки мозкового кровообігу, стану ЦНС використовують:
- ЕЕГ;
- КТ мозку;
- нейросонографію;
- МРТ.
ММД у дітей – лікування
Лікування ММД у дітей проводиться комплексно. Воно включає в себе як психотерапевтичні, так і педагогічні методи корекції, фізіотерапію і медикаментозну терапію. План лікування складається індивідуально, з урахуванням вікових особливостей пацієнта, ступеня порушення, відсутності або наявності супутніх патологій головного мозку. Для корекції затримки психічного розвитку, виключення соціальної або психологічної занедбаності активно застосовуються педагогічні методики.
Рекомендації батькам дітей з ММД
Розповідаючи батькам, як допомогти дитині з ММД, лікарі звертають увагу на психологічну обстановку в сім’ї. Дорослі повинні максимально постаратися і створити доброзичливий мікроклімат.
Психологи рекомендують використовувати позитивну модель спілкування. Вона включає:
- акцент уваги на успіх дитини, заохочення досягнень;
- виключення частих повторень «не можна»;
- м’яку, спокійну манеру спілкування.
Загальні рекомендації фахівців з корекції стосуються наступних аспектів:
- Дотримання режиму дня.
- Здоровий сон (не менш 10 годин на добу: 8 – вночі, 2 – днем).
- Дозування навчального матеріалу.
- Творчий розвиток – із застосуванням фантазії, творчі заняття, стимулюють образне мислення у дітей.
- Доброзичлива домашня обстановка.
Лікування ММД у дітей – препарати
У більшості випадків з часом самостійно ліквідується мінімальна мозкова дисфункція у дітей, лікування медикаментами потрібно тільки в запущених випадках. Препарати підбираються індивідуально, з урахуванням віку і ступеня порушення, вказується дозування і кратність прийому ліків. Серед використовуваних груп лікарських засобів:
- снодійні засоби – Нітразепам;
- седативні – Метилфенідат;
- антидепресанти – Амитриптилин;
- транквілізатори – Тіоридазин.
Розвиток дітей з ММД
Діти з ММД в школі часто відстають від своїх однолітків в освоєнні навчального матеріалу. З часом дитина все частіше акцентує увагу на власних невдачах. Це призводить до формування заниженої самооцінки. В результаті на тлі ММД розвивається соціальна дезадаптація, що вимагає корекції з боку психолога і педагогів.
ММД у дітей – прогнози
Найчастіше синдром ММД у дітей безслідно зникає до підліткового віку. Подібне фіксується в 30-50% випадків захворювання. Однак у деяких пацієнтів окремі ознаки дисфункції присутні протягом усього життя. Для дорослих людей у яких спостерігається мінімальна мозкова дисфункція характерні менш виражені розлади, які проявляються в таких рисах характеру, як:
- неуважність;
- нетерпимість;
- недостатня соціальна адаптація;
- проблеми при формуванні власної сім’ї.
