Мінімальна мозкова дисфункція у дітей – як впливає ММД на розвиток малюка

Мінімальна мозкова дисфункція у дітей - як впливає ММД на розвиток малюка

Темпи індивідуального розвитку у дітей одного віку можуть відрізнятися. Однак існує ряд норм, згідно з якими дитина до певного віку повинен володіти рядом навичок і умінь. Їх відсутність може вказувати на відставання в розвитку. У таких випадках потрібне обстеження і встановлення причини порушення, серед яких – мінімальна мозкова дисфункція.

Діагноз ММД у дитини – що це?

Мами, вивчаючи висновок, зроблений невропатологом, задаються питанням, що таке ММД у дітей, страшно це і з чим пов’язано. Даною абревіатурою прийнято позначати мінімальну мозкову дисфункцію. Іноді у висновку спеціаліста можна побачити синонімічні діагнози – енцефалопатія, гіперкінетичний хронічний мозковий синдром. Дане патологічний стан виникає при збої регуляції центральної нервової системи і проявляється відхиленнями в поведінці, емоційній сфері, сприйнятті. Вперше патологія була описана в 1966 році.

На сьогоднішній день ММД – одна з поширених патологій, які зачіпають нервову систему і психіку. Зустрічається у 5% дітей початкових класів і близько 22% хлопців дошкільного віку. Практично у половини дітей з подібним діагнозом клінічні прояви самостійно зникають. При відсутності спостереження, лікарської корекції існує ризик затримки психічного розвитку.

Поняття мінімальної мозкової дисфункції

Синдром мінімальної мозкової дисфункції – сукупність симптомів, що включають комплекс порушень психоемоційної сфери, що виникають на тлі недостатності центральної нервової системи. У дитинстві розлад проявляється мінімальними неврологічними симптомами, тому може і не помічатися батьками. Однак у міру дорослішання, соціалізації діти з подібним порушенням стикаються з рядом проблем. У хлопців з ММД спостерігатися такі симптоми порушення:

  • неуважність уваги;
  • порушення пам’яті;
  • гіперактивність;
  • нездатність відтворити досліджуваний навчальний матеріал;
  • соціальна дезадаптація.

Мінімальні мозкові дисфункції ММД – види

У більшості випадків мінімальна мозкова дисфункція у дітей розцінюється як результат пошкодження окремих ділянок кори головного мозку. Розвиватися патологія може і на тлі аномалій розвитку ЦНС. Поява симптомів ММД в дошкільному віці найчастіше має зв’язок з соціальною занедбаністю. Безпосередньо від моменту виникнення перших ознак мінімальної мозкової дисфункції розрізняють наступні види патології:

  1. антенатальна – розвивається на етапі зародження життя, пов’язана зі спадковим фактором.
  2. інтранатальна – викликана порушенням внутрішньоутробного розвитку немовляти.
  3. Постнатальная – виникає посла народження дитини.

ММД – причини у дітей

МДД у дітей раннього віку найчастіше пов’язана з особливостями процесу гестації та пологів. Під час проходження по родових шляхах немовля відчуває великі навантаження на свій організм. Неправильне ведення пологів, помилки в наданні родового допомоги нерідко призводять до виникнення родових травм. Навіть легкі ушкодження шийного відділу хребта в подальшому можуть відбитися на роботі головного мозку. Синдром мінімальної мозкової дисфункції у дітей частіше виникає, якщо мали місце такі порушення:

  • гіпоксія плода;
  • асфіксія;
  • перинатальна енцефалопатія.

Розвиток ММД у дітей дошкільного та шкільного віку обумовлено порушенням соціалізації. Це і пояснює факт, коли перші ознаки дисфункції стають помітні на етапі соціалізації особистості – при вступі до школи, в старших групах дитячого саду. Через постійне конфлікту з оточуючими дітьми малюки з ММД часто замикаються в собі, неохоче йдуть на контакт з однолітками.

ММД у дітей – симптоми

Клінічна картина ММД може змінюватися з часом і повністю залежить від віку дитини, етапу його розвитку. Так, для дітей з мінімальною мозковою дисфункцією характерні неврологічні симптоми. У малюків першого року життя подібне порушення проявляється у вигляді тонусу скелетних м’язів:

  • стійкі міоклонічні скорочення;
  • тремор;
  • гіперкінезія.

Дані симптоми у немовлят виникають спонтанно і не впливають на усвідомлену моторну діяльність. Лікарі вказують на відсутність зв’язку симптоматики з емоційним фоном малюка. Лише в окремих випадках може спостерігатися посилення симптоматики при плачі. Для немовлят з ММД характерні:

  • порушення сну;
  • зниження апетиту;
  • затримка психічного розвитку.

До 1 року у дітей з’являється порушення предметно-маніпулятивних рухів. Дитина не завжди здатний правильно захопити іграшку, відзначаються порушення дрібної моторики, легка дискоординація рухів. Підвищена збудливість органів шлунково-кишкового тракту призводить до чергування діареї та запорів, виникнення відрижки і блювоти. З 1 до 3 років мінімальна мозкова дисфункція проявляється у вигляді:

  • підвищеної збудливості;
  • моторної активності;
  • зниження або втрати апетиту;
  • порушень сну: повільного засипання, раннього пробудження;
  • повільного набору ваги;
  • запізнілого розвитку мови.

Ближче до 3 років відзначається поява наступного роду симптомів:

  • надмірна втомлюваність;
  • імпульсивність;
  • незграбність;
  • відсутність концентрації уваги;
  • непереносимість яскравого світла, сильного шуму.

Однак в більшості випадків батьки вперше звертають увагу на порушення в проміжку 4-6 років, коли малюк потрапляє в колектив. У цьому віці мінімальна мозкова дисфункція у дітей, симптоми порушення проявляються як:

  • гіперактивність;
  • зниження пам’яті;
  • труднощі в освоєнні навчальної програми;
  • неможливість повноцінно оволодіти навичками письма, читання;
  • проблеми з математичними розрахунками;
  • егоїзм;
  • прагнення до усамітнення;
  • схильність до конфліктів;
  • відмова від даних обіцянок.

Діагностика ММД у дітей

Щоб поставити ММД, діагноз, у дитини проводять збір анамнестичних даних. Одержуваний анамнез допомагає лікарям виявити можливі причини розвитку патології, симптоматику порушення. При огляді грудних дітей увага приділяється перевірці рефлексів, з симетричності. У шкільному віці головну роль у визначенні хвороби відіграє психодіагностика. З цією метою використовують:

  • тест Векслера;
  • систему Гордона;
  • Лурія-90.
Мінімальна мозкова дисфункція у дітей - як впливає ММД на розвиток малюка

Для оцінки загального стану дитини і оцінки мозкового кровообігу, стану ЦНС використовують:

  • ЕЕГ;
  • КТ мозку;
  • нейросонографію;
  • МРТ.

ММД у дітей – лікування

Лікування ММД у дітей проводиться комплексно. Воно включає в себе як психотерапевтичні, так і педагогічні методи корекції, фізіотерапію і медикаментозну терапію. План лікування складається індивідуально, з урахуванням вікових особливостей пацієнта, ступеня порушення, відсутності або наявності супутніх патологій головного мозку. Для корекції затримки психічного розвитку, виключення соціальної або психологічної занедбаності активно застосовуються педагогічні методики.

Рекомендації батькам дітей з ММД

Розповідаючи батькам, як допомогти дитині з ММД, лікарі звертають увагу на психологічну обстановку в сім’ї. Дорослі повинні максимально постаратися і створити доброзичливий мікроклімат.

Психологи рекомендують використовувати позитивну модель спілкування. Вона включає:

  • акцент уваги на успіх дитини, заохочення досягнень;
  • виключення частих повторень «не можна»;
  • м’яку, спокійну манеру спілкування.

Загальні рекомендації фахівців з корекції стосуються наступних аспектів:

  1. Дотримання режиму дня.
  2. Здоровий сон (не менш 10 годин на добу: 8 – вночі, 2 – днем).
  3. Дозування навчального матеріалу.
  4. Творчий розвиток – із застосуванням фантазії, творчі заняття, стимулюють образне мислення у дітей.
  5. Доброзичлива домашня обстановка.

Лікування ММД у дітей – препарати

У більшості випадків з часом самостійно ліквідується мінімальна мозкова дисфункція у дітей, лікування медикаментами потрібно тільки в запущених випадках. Препарати підбираються індивідуально, з урахуванням віку і ступеня порушення, вказується дозування і кратність прийому ліків. Серед використовуваних груп лікарських засобів:

  • снодійні засоби – Нітразепам;
  • седативні – Метилфенідат;
  • антидепресанти – Амитриптилин;
  • транквілізатори – Тіоридазин.

Розвиток дітей з ММД

Діти з ММД в школі часто відстають від своїх однолітків в освоєнні навчального матеріалу. З часом дитина все частіше акцентує увагу на власних невдачах. Це призводить до формування заниженої самооцінки. В результаті на тлі ММД розвивається соціальна дезадаптація, що вимагає корекції з боку психолога і педагогів.

ММД у дітей – прогнози

Найчастіше синдром ММД у дітей безслідно зникає до підліткового віку. Подібне фіксується в 30-50% випадків захворювання. Однак у деяких пацієнтів окремі ознаки дисфункції присутні протягом усього життя. Для дорослих людей у ​​яких спостерігається мінімальна мозкова дисфункція характерні менш виражені розлади, які проявляються в таких рисах характеру, як:

  • неуважність;
  • нетерпимість;
  • недостатня соціальна адаптація;
  • проблеми при формуванні власної сім’ї.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code