Діма Білан у фільмі герої Перед розстрілом слухав групу Muse

Діма Білан у фільмі герої Перед розстрілом слухав групу Muse

Переможець Євробачення представив в Петербурзі фільм Юрія Васильєва «Герой», розповів Woman’s Day про свого дідуся-героя Першої світової війни, піснях «під розстріл» і навіщо під час зйомок йому знадобився корсет.

Текст: Ірина Васильєва • 1 квітня 2016

«Герой» з Біланом вже в прокаті, тому кілька слів про сам фільм: дія картини починається в серпні 1914 року, коли Росія вступила в Першу світову війну. Поручик Андрій Долматов (його грає Діма Білан) знайомиться з княжною Вірою Чернишової (Світлана Іванова). Між молодими людьми спалахують почуття, але Перша світова війна, революція, потім війна Громадянська розлучають закоханих.

Через сто років правнук Андрія Долматова – Андрій Куликов (його теж грає Білан) їде в Париж по роботі і волею випадку виявляється на кладовищі. Погляд молодої людини падає на могильний пам’ятник, і він бачить фотографію гарної дівчини – тієї самої княгині Чернишової. І вона як дві краплі води схожа на прекрасну незнайомку, яка впустила на нього квітковий горщик на паризькій вулиці. Випадковий збіг? Або доля, яка зводить нащадків через століття?

«Героя» пітерської публіці Діма Білан представив особисто в «Сінема Парк Гранд Каньйон». Дебютант (а це дійсно перша роль Білана в великому кіно!) Перебував у відмінному настрої, хоча і зізнався Woman’s Day, що схвильований майбутньої прем’єрою в Петербурзі.

Діма, це правда, що перед зйомками ви попорадилися з родичами, а ваш ппорадід, як виявилося, служив у самого Миколи II?

– Це дивовижна історія насправді. Правда, її зараз трохи розтиражували. Але я тільки попорадий. Адже це здорово, коли ти можеш спиратися на знання, що у тебе такий легендарний ппорадід. Це велика підмога в житті. А для фільму – простий збіг, – посміхається Дмитро. – Взагалі, у мене в житті дуже багато дивних збігів. Так багато, що я вже сам починаю дивуватися.

І цю історію про діда я раніше знав, але тільки під час зйомок в «Герої» став вивчати її досконально. Мій дядько, він займається родоводу нашої сім’ї, надіслав мені листа. Чи не електронне, написане від руки – я його обов’язково збережу. І в цьому листі він описав всю мою родовід по батьківській лінії. Тепер я знаю, що мій ппорадід, терской козак Іван Яковлєв, служив в «сотні» Миколи Другого, був близько допущений до його дітям. Власне, після того листа я вирішив, що маю право зніматися в цій картині.

Не страшно було вплутуватися в саму історію з кіно? Адже раніше ви, якщо і з’являлися в кадрі, то в ролі самого себе. А тут відразу – головна роль, драматичний сюжет.

І все ж, важко було освоювати нову професію? Що було для вас найскладнішим: навчитися фехтувати, триматися в сідлі?

Діма Білан у фільмі герої Перед розстрілом слухав групу Muse

– Я вникав в історію. Адже ти повинен розуміти, про що буде йти мова, які витрати – емоційні та фізичні – чекають. Не можу сказати, що не знаю, що таке камера. Я завжди з ними дуже здорово працюю. Завжди знаю, де вони знаходяться, які з них включені. Навик цей почав набувати ще під час репетицій Євробачення, коли треба було вивчити всі камери: в який момент, в яку секунду куди тобі дивитися, куди повертатися. Так що камери для мене – не проблема. Та й зйомки в музичних кліпах – це теж хороший досвід.

Швидше, тиснув нормований графік роботи. Та й температурний режим був не ідеальним. Коли знімали в павільйоні, а я – в повному обмундируванні, було жарко неймовірно. Настільки, що дуже погано працювала голова. Але ми знімали і знімали гідно. Звичайно, доводилося репетирувати. Я займався на конях на іподромі, брав уроки фехтування на шаблях. Не раз приїздив до нашого режисера Юрія Васильєву в Театр Сатири, де він працює.

Кажуть, вам ще й корсет довелося носити. Хіба ця деталь одягу – не чисто жіноча історія?

Єлизавета Боярська розповідала, як її чоловік, актор Максим Матвєєв, готуючись до ролі хірурга, зшив в будинку все подушки. Але в підсумку до фільму не увійшло жодного кадру, де б його руки були взяті крупним планом. Може, і з вами під час зйомок сталося щось подібне?

– У фільмі є сцена розстрілу. Мали знімати великий план, але в останній момент все змінилося. Тільки я про це не знав. Тому довго думав, як зловити потрібний стан. Як зіграти, щоб читалася якась внутрішня глибина, щоб всі ці внутрішні діалоги транслювалися на очі мого персонажа.

І ось цим я і займався протягом ранку і напередодні ввечері. Дзвонив якимось друзям, яких не чув дуже давно, однокурсникам. Слухав пісню Supremacy групи Muse, її текст ідеально збігався з моєї роллю. Загалом, рано чи пізно я цей епізод працював для великого плану. А був загальний. І я, звичайно, в той день емоційно подистаскался.

You may also like...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

code