Аркадій Райкін біографія, фото
Секрет популярності цього видатного артиста і сатирика – в яскравому природному таланті, невтомній роботі для досягнення високого професіоналізму і дивовижною харизмі. Чарівність Аркадія Райкіна брало в полон з перших хвилин виступу. Його іронічні і в той же час добрі монологи цитували у всіх куточках Порадянського Союзу. На концертах артиста і в залах кінотеатрів, де йшли стрічки з його участю, завжди був аншлаг. З його відходом закінчилася ціла естпорадна епоха. Зрозуміло, в цьому жанрі успішно трудиться багато обдарованих артистів, але такого, як він, більше не буде.
біографія
Знаменитий актор і гуморист народився в 1911 році в столиці Латвії. Він з’явився на світ 24 жовтня і був найстаршою дитиною Ісаака і Леї. З Риги Райкін перебралися в Рибінськ, а звідти – в Північну столицю.
Аркадій з дитинства захоплювався театром, відвідував драматичний гурток. І хоч рідні були проти, після закінчення школи подав документи в Ленінгпорадський технікум сценічних мистецтв. Молода людина встигав вчитися, підробляти лаборантом на хімзаводі і відвідувати курси відомих артистів. Завершивши навчання, він став служити в театрі Ленінського комсомолу.
В цей же час почалися кінопроби. Так, 1938-й ознаменувався зйомками одночасно в двох стрічках – «Докторі Калюжного» і «Вогненних роках». Але великої популярності вони артисту не принесли. Зате в естпорадному терені Райкіна чекав успіх. На наступний рік після кінодебюту талановитий виконавець отримує звання лауреата на Всесоюзному конкурсі артистів цього жанру. Московські глядачі були зачаровані його «Мишком» і «Чапліним» – танцювально-мимическими слайдами.
Актора запросили в Театр естпопоради і мініатюр в Північній столиці. Там Аркадій швидко піднімається по кар’єрних сходах і по закінченні трьох років стає художнім керівником.
Всю Велику Вітчизняну артист зі своєю трупою відкатав з концертами на передову. А після Перемоги театр знову приймає глядачів в Ленінгпораді. Популярність Райкіна як виконавця естпорадного жанру набирає небувалу висоту. Актора постійно запрошують на телебачення і порадіо. Він міг втілити на сцені будь-який образ – від недалекого обивателя до шахрая і алкоголіка.
Аркадій Райкін не перестає пробувати себе і на широкому екрані. Нарешті тут посміхнулася удача: глядачі оцінили стрічку «Концерт фронту», де він зіграв кіномеханіка-конферансьє. У цьому фільмі звучать пісні воєнних років у виконанні Утьосова, Шульженко, інших виступаючих на фронті артистів. Кінематографічна кар’єра Райкіна пішла на зліт: люди буквально цитують рядки з фільму «Ми з вами десь зустрічалися». Не менш успішною стала стрічка «Коли пісня не кінчається». А вершиною екранної кар’єри геніального виконавця стає телевізійний серіал «Люди і манекени», де знялися багато видатних артистів і навіть брат маестро Максим. Багатосерійна стрічка зібрала цілу колекцію райкінську ліричних і сатиричних мініатюр, втілених раніше на театральній сцені.
Гастролі Райкіна проходять як в містах всього Порадянського Союзу, так і за кордоном. Своїми виступами він справив фурор у Великобританії в 1965-му. Деяким ленінгпорадським партійним діячам не припали до смаку сатира і величезна популярність артиста. Тоді Аркадій Ісаакович звертається до Брежнєва, з яким зустрічався в воєнні роки, з проханням передислокувати театр в Москву. Той дає добро, і в столиці, в 1982-му, з’являється Державний театр мініатюр. Через п’ять років його перейменовують в «Сатирикон».
В кінці року, що приніс театру нове ім’я, його керівника і кращого виконавця не стало – у народного артиста Аркадія Райкіна відмовило серце. Перед самою смертю він встиг завершити зйомки в телевізійному виставі «Мир дому твоєму», який сам же і режисирував. Володар безлічі звань і нагород, в тому числі Героя Соцпраці і Ленінської премії, покоїться на Новодівичому кладовищі. Театру присвоїли ім’я всенародно улюбленого артиста. Коли він пішов, керівництво трупою «Сатирикону» прийняв його син Костянтин.
Особисте життя
Дружина Райкіна Рут відвідувала одне з ним театральний учбовий заклад, в їдальні якого вони і познайомилися. Аркадій запросив придивилася йому дівчину в кіно і там же зробив їй пропозицію.
Закохані одружилися в 1935 році. У них народилася дочка Катя, а коли їй виповнилося 12 років, в 1950-му з’явився син Костянтин.
Всенародно улюблений артист був байдужий до яких би то ні було привілеїв, сім’я довго жила в комуналці, потім отримала квартиру. Куди більше, чим матеріальні блага, їх хвилювали цікаві сценарії, плідна робота театру.
Аркадій Райкін і його обожнювана Рут провели в любові та злагоді майже півстоліття. Діти пішли по стопах батька і теж зробили артистичну кар’єру. Катерина Райкіна отримала звання заслуженої, Костянтин – народного артиста Росії.
